Наші принципи

Розумне врядування (Good Governance). Принципи Європейської стратегії інновацій та розумного врядування є перевіреними практикою механізмами, які дають змогу уникнути більшості ризиків і забезпечити ділову досконалість урядового управління за реалій XXI ст. шляхом залучення до ухвалення й реалізації рішень і політик усіх зацікавлених сторін.

Складові розумного врядування:

Принцип «Чесне проведення виборів, представництво та участь»:

  • Вибори мають проводитись відкрито та чесно відповідно до міжнародних стандартів і національного законодавства та без фальсифікацій. Громадяни мають перебувати в центрі суспільного життя, зокрема на місцевому рівні.
  • Усім чоловікам і жінкам має бути забезпечено рівне право голосу у процесі ухвалення рішень. Така широка участь базується на свободі висловлення, зібрань та об’єднань громадян.
  • Усі голоси, включаючи голоси представників найменш захищених груп населення, має бути враховано у процесі ухвалення рішень, зокрема з питань розподілу ресурсів.
  • Схвалення найбільш важливих рішень передбачає досягнення широкого консенсусу та врахування інтересів усієї громади.
  • Рішення ухвалюються відповідно до волі більшості громадян, водночас права та законні інтереси меншості також мають бути враховані.

Принцип «Зворотній зв’язок»:

  • Цілі, правила та процедури мають бути адаптовані відповідно до очікувань і потреб громадян.
  • Мають бути забезпечені високі стандарти в наданні комунальних послуг. Водночас побажання та скарги громадян мають бути розглянуті та враховані в розумні терміни.

Принцип «Дієвість та ефективність»:

  • Результати мають відповідати поставленим цілям.
  • Має забезпечуватись оптимальне використання наявних ресурсів.
  • Використання систем управління, які мають сприяти оцінюванню якості задля підвищення ефективності послуг.
  • Має забезпечуватися проведення регулярного аудиту з метою вдосконалення діяльності відповідних органів влади.

Принцип «Відкритість та прозорість»:

  • Рішення мають прийматись і впроваджуватись відповідно до встановлених правил і порядку.
  • Доступ громадян до інформації має забезпечуватись відповідно до норм законодавства.
  • Інформація щодо рішень, впровадження політик та досягнутих результатів має бути доступною для громад задля забезпечення належної підтримки діяльності органів місцевого самоврядування.

Принцип «Верховенство права»:

  • Органи самоврядування мають виконувати рішення суду (відповідно до чинного законодавства).
  • Правила діяльності мають бути схвалені та впроваджені відповідно до процедур, встановлених законодавством.

Принцип «Етична поведінка»:

  • Суспільне благо має переважати над особистими інтересами.
  • Мають бути забезпечені ефективні заходи попередження та боротьби з будь-якими виявами корупції.
  • Випадки конфлікту інтересів мають бути оприлюднені своєчасно, а залучені до конфлікту особи мають утримуватись від участі в ухваленні відповідних рішень.

Принцип «Компетентність і спроможність»:

  • Професійні навички обраних посадових осіб мають постійно вдосконалюватися для покращення результативності їхньої діяльності.
  • Службовці мають мотивуватись до постійного самовдосконалення.
  • Має бути розроблено практичні рекомендації та процедури з метою перетворення навичок у спроможність та досягнення кращих результатів у повсякденній діяльності.

Принцип «Інновації та відкритість до змін»:

  • Має бути забезпечено пошук нових більш ефективних шляхів для вирішення існуючих проблем. При цьому перевага має надаватись більш досконалим методам надання послуг.
  • Має бути забезпечена готовність упроваджувати нові програми (технології), вивчати прогресивний досвід інших країн (органів влади).
  • Мають бути створені сприятливі умови для реалізації змін з метою досягнення більш якісних результатів.

Принцип «Збалансованість і довгострокове планування»:

  • Чинними політиками мають бути враховані інтереси майбутніх поколінь.
  • Мають бути враховані елементи сталого розвитку громад для того, щоб не залишати вирішення проблем екологічного, структурного, фінансового, економічного або соціального походження майбутнім поколінням.
  • Має забезпечуватись широка та довгострокова перспектива щодо майбутнього розвитку громади та розуміння потреб такого розвитку.
  • Має бути забезпечене розуміння історичних, культурних, соціальних та інших факторів, які визначають принцип сталого розвитку.

Принцип «Надійний фінансовий менеджмент»:

  • Ціна має не перевищувати реальну вартість послуг та зменшувати попит, зокрема на необхідні комунальні послуги.
  • В управлінні фінансами має забезпечуватись раціональність, включаючи отримання та використання кредитів, оцінку ресурсів, доходи, резервні кошти тощо.
  • Має забезпечуватись багаторічне та щорічне бюджетне планування із залученням представників громадськості.
  • Ризики мають ретельно оцінюватись та управлятись, зокрема шляхом оприлюднення загальних звітів, використовуючи принципи державно-приватного партнерства. Влада має брати участь в організації міжмуніципального співробітництва з чесним розподілом витрат та доходів, скороченням ризиків (упровадження системи вирівнювання, розподіл спільних ризиків тощо).

Принцип «Права людини, культурна різноманітність та соціальне вирівнювання»:

  • У межах повноважень органів місцевого самоврядування має бути забезпечено повагу, захист прав людини, а також забезпечено боротьбу з будь-якими проявами дискримінації.
  • Культурна різноманітність має розглядатись як перевага. Діяльність органів місцевого самоврядування має бути спрямована на залучення всіх мешканців до участі в суспільно-політичному житті на місцевому рівні, їх тісну ідентифікацію з громадою.
  • Мають бути забезпечені заходи, спрямовані на соціальне вирівнювання та активізацію участі в суспільно-політичному житті представників найменш захищених соціальних груп населення.
  • Має бути забезпечений доступ до основних послуг, насамперед для найменш захищених груп населення.

Принцип «Підзвітність»:

  • Усі відповідальні особи, разом та індивідуально, мають нести відповідальність за свої дії.
  • Має забезпечуватись інформування та пояснення рішень, які ухвалюються владою.
  • Мають бути забезпечені ефективні заходи протидії неефективному управлінню та порушенню прав громадян окремими представниками влади.

Принцип культурної та наукової винятковості. Цей концепт полягає у тому, що процеси створення та розповсюдження продуктів науки та культури як ключових драйверів збалансованого розвитку отримують виняткову протекцію держави. Цей принцип стимулює інституційні зміни з відповідним нормативно-правовим забезпеченням і радикальною зміною бюджетної політики.

Принцип людиноцентричної моделі розвитку. Виходячи з того, що Четверта промислова революція характеризується розвитком цифрових технологій, глобалізацією і зміною взаємодій між особистістю і суспільством, кардинально має змінитися роль культури в формуванні особистості як центру уваги та ключової мети розвитку.

Через культурну політику держава демонструє свою здатність створювати комфортний простір для життя своїх громадян, демонструвати свою політичну волю, свою здатність управління ризиками, технологічним прогресом, демографічними та соціальними змінами. Саме через культурну політику держава демонструє здатність регулювати соціальні конфлікти з метою захисту інтересів особистості в купі з національними інтересами.